Слово «реформа» за роки так званої «незалежності» набуло стільки негативного змісту, що, певно, ним уже можна насилати прокляття або дітей лякати. Бо й справді, які у нас наслідки реформ? Це зруйновані корівники, або сільські клуби чи дитсадки, а то й цілі заводи, а разом з ними і тисячі понівечених людських доль. Сьогодні «реформатори» приступили до активних перетворень в освіті й медицині, що цілком закономірно викликає у громадян острах за долю конкретних закладів цих сфер, і – небезпідставно. Прикладів пониження статусу чи повної ліквідації шкіл, лікарень та фапів, які таким чином «реформує» нинішня влада – більше ніж досить. Ось і жителі селища Пальмирського цукрового заводу та навколишніх сіл – Привітного, Вознесенського, Зорівки, Кривоносівки, Хрущівки, Богуславця перебувають в напруженому очікуванні подальшої долі Пальмирської дільничної лікарні, що в Золотоніському районі.
Побудована за с
пеціальним проектом та введена в дію на початку 70-х років минулого сторіччя вона попри всі негаразди останніх років продовжує залишатися закладом, з яким жителі зазначених населених пунктів все ще пов’язують сподівання на можливість отримувати медичну допомогу. Хоч золоті часи цієї лікарні, втім, як і всієї медичної галузі, нажаль, залишились в минулому. Тоді, за радянської влади, лікарня працювала на повну потужність: маючи поліклінічне відділення на першому поверсі та стаціонарне на 40 ліжок - на другому, вона силами висококваліфікованого колективу медичних працівників сповна задовольняла медичні потреби цілого регіону. Тут велась значна профілактична робота, проводилися медогляди, було навіть дитяче відділення. Амбулаторно можна було скористатись послугами фізотерапевтичного, стоматологічного та рентген кабінетів, а в разі необхідності - викликати невідкладну допомогу. Значну матеріально-технічну допомогу надавав лікарні Пальмирський цукровий завод та господарства навколишніх сіл. На медицину, а по суті на здоров’я людей, радянська влада, як відомо, коштів не жаліла. Про рівень медичного обслуговування, яке забезпечувала Пальмирська дільнична лікарня засвідчує і звання Заслужений лікар України, яке отримав свого часу її головний лікар Потапенко В.М.
Скрутні часи для лікарні прийшли разом з фіговою «незалежністю» України та відродженням хижацьких законів капіталізму, коли нові приватні хазяї підприємств і господарств почали позбавлятися соціальних закладів. Передана на утримання Вознесенської сільської ради, лікарня через відсутність достатнього фінансування почала деградувати. Спочатку її покинули кваліфіковані лікарі, потім почалися проблеми з опаленням приміщення та його ремонтом, через що кількість ліжок на стаціонарі зменшилось спочатку - до 20, а потім – до 10.
Протягом двох каденцій на посаді голови села комуніста Бузирьова С.В. районна влада двічі пробувала закрити лікарню, та Станіслав Васильович щоразу при підтримці громади відстоював її. Розуміючи, що найкращим захистом такого специфічного закладу, може бути лише створення належних умов для його функціонування, він домігся аби в лікарні повністю була замінена опалювальна система та побудована автономна котельня на газовому опаленні, замінено усе сантехнічне обладнання та двері, зроблено ремонт приміщень. Регулярно забезпечувався медичний заклад за головування Бузирьова С.В. і сучасним медичним обладнанням. Дбаючи на перспективу про кадрове забезпечення, голова-комуніст зарезервував навіть квартири для лікарів, якими планував поповнити медперсонал закладу. Більше мільйона гривень було витрачено на усе це з бюджету Вознесенської сільської ради. Це при тому, лише річний фонд заробітної плати медиків в кількості 40 осіб складає майже півтора мільйона гривень.
І незважаючи на хронічний дефіцит бюджетних коштів медики все ж регулярно отримували заробітну плату, так що ситуацію з цього приводу можна вважати цілком стабільною.
Тому абсолютно немотивованим і не логічним слід вважати рішення Золотоніської районної влади, щодо перепідпорядкування в кінці минулого року Пальмирської дільничної лікарні центральної районної лікарні на правах відділення. Ще важче пояснити, чому нинішня голова села регіоналка Кісіль Т.В. разом з депутатами сільської ради так легко і бездумно погодились на таку реорганізацію? Невже не зрозуміло, що при новому статусі лікарні у випадку прийняття рішення про її закриття місцева громада виявиться позбавленою будь-якого впливу на вирішення її долі. Зрештою, чому таке рішення прийнято без погодження з сільською громадою і попереднього проведення громадських слухань з цього питання, причому не лише у Вознесенському?
Почався новий рік, а головний лікар Пальмирської дільничної лікарні перебуває в повній невідомості щодо бюджету лікарні. Чи може влада уже «оптимізувала» медичне обслуговування Пальмирського регіону методом закриття дільничної лікарні, як це зроблено з сусідньою Лукашівською дільничною лікарнею, що перетворилася на медамбулаторію з двома працівниками? То ж будьте здорові, люди добрі, бо хворіти при цій владі не лише накладно, а і смертельно небезпечно – лікуватись ніде!
І.Костогриз
Загрузка опроса...
