Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року змела ненависне царське самодержавство. Поряд із буржуазним Тимчасовим урядом у країні виникли Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. 6-7 березня Рада була сформована і в Черкасах, у першій половині березня – в Каневі, Чигирині та Умані, на початку квітня – у Звенигородці. Скориставшись відсутністю на місцях більшовицьких організацій, есери й меншовики захопили більшість місць у Радах і загальмували їхню діяльність. Угодовці окопалися в Радах Черкас, Сміли, Умані, Золотоноші, Звенигородки, Чигирина, Канева та інших міст. Вони робили усе, щоб спрямувати широкий визвольний пух трудящих мас у своїх інтересах і перешкодити переростанню буржуазно-демократичної революції в соціалістичну.
Більшовики, які вийшли з підпілля, скеровували свої зусилля на те, щоб привернути широкі народні маси на свій бік, розгорнули діяльність більшовицькі фракції при Радах. Долаючи опір угодовців, які міцно трималися за керівництво профспілками, більшовики Черкащини добилися у травні значного кількісного зростання членства у спілках та посилення тут свого впливу. У травні профоб`єднання кравців Умані налічувало 400 осіб, профспілки ткачів – 92 члени.
Незважаючи на соціальну демагогію угодовців й українських буржуазних націоналістів, селянські повітові і волосні з`їзди та земельні комітети, селянські сходи схвалювали постанови про передачу поміщицьких земель у народну власність та розподіл їх. Так селянський з`їзд Канівського повіту, який відбувся 29 червня, ухвалив, що уся земля – селянська, що вона має стати без викупу народною власністю. У цей же час активізувалася боротьба за підвищення оплати праці, зменшення робочого дня. Тільки з березня по червень на Черкащині відбулося понад 80 селянських виступів. Улітку 1917 року селяни уже захоплюють майно і землі поміщиків.
Піднесення революційного руху вимагало розмежування більшовиків з меншовиками. На Черкащині цей процес посилився восени 1917 року. Більшовики, пориваючи з угодовцями, формували свої організації. У вересні в Умані було створено більшовицьку групу повітової організації РСДРП, і на перших же зборах до її складу увійшло 107 чоловік. Більшовицька група налагодила зв`язки з Київською організацією та ЦК РСДРП (б). Секретар ЦК РСДРП (б) Я.М. Свердлов, повідомляючи про відправку до Умані більшовицької літератури, радив якнайшвидше покласти край будь-яким зв`язкам з угодовцями. Напередодні Жовтневої революції більшовицька група виникла у Звенигородці.
Восени хвиля страйків прокотилася на цукроварнях правобережжя області. У жовтні розгорнули боротьбу робітники Матусівської цукроварні Черкаського повіту. У Канівському повіті почався загальний страйк. Водночас продовжували боротьбу й селяни. Вони захоплювали землі поміщиків, громили їх маєтки. У жовтні були розгромлені поміщицькі маєтки в селах Антонівці (Звенигородських повіт) і Самгородку (Черкаський повіт).
Для придушення революційного руху Тимчасовий уряд кинув військові сили. Зокрема, 7 Донський козачий полк охороняв південну частину Київської губернії. Штаб полку і дві сотні розмістилися у Смілі, по одній – у Черкасах, Звенигородці, Умані, Золотоноші. Проте війська вже не могли врятувати контрреволюцію.
Перемога Жовтневого збройного повстання в Петрограді стала вирішальним фактором розгортання соціалістичної революції в усій країні. Вона поклала початок тріумфальній ході Радянської влади (жовтень 1919 р. - лютий 1918 р.). У революціонізуванні робітників, селян, зростанні їх політичної свідомості величезна роль належала ленінським Декретам про мир і про землю. Уже в листопаді селянський рух охопив увесь Уманський повіт. Аграрні рухи в Канівському, Звенигородському, Золотоніському повітах тривали до січня 1918 року. Але на шляху до здійснення соціальних і національних прагнень українського народу стала українська буржуазно-націоналістична контрреволюція. Всупереч волі робітничого класу і трудового селянства в листопаді владу на Україні узурпувала буржуазно-націоналістична Центральна рада. Трудящі маси України під керівництвом більшовиків повели рішучу боротьбу проти неї. Переломним етапом у боротьбі за перемогу соціалістичної революції на Україні став Всеукраїнський з`їзд Рад. Відбувся він 11 – 12 (24 – 25) грудня 1917 року в Харкові і проголосив Україну Республікою Рад. Від Черкащини в його роботі взяли участь делегати Черкаської і Уманської Рад робітничих і солдатських депутатів. Голову Уманської організації РСДРП (б) О.А. Піонтковського було обрано до всладу ЦВК.
Проголошення Радянської влади на Україні викликало нове піднесення революційної боротьби робітників і селян Черкащини за встановлення влади Рад.
Розпочалася широка підготовка до збройного повстання проти контрреволюційної Центральної ради.
Загрузка опроса...
